Локі та Рагнарьок,
або
Сутінки Богів сьогодні
Тут мова йтиме про Рагнарьок і про
одному з його головних діючих осіб - про Локі. Але для початку давайте
усвідомимо, що таке Рагнарьок, адже без розуміння цього питання багато чого, що
стосується безпосередньо особистості Локі, буде незрозумілим.
1. Рагнарьок
Це - остання битва богів, що приведе до
загибелі Старого світу й народженню Нового світу. Таким чином, Рагнарьок не
просто аналог старозавітного Армагедону, але швидше якісна подія на
всесвітньому рівні, хоча при бажанні між Рагнарьоком та Армагедоном можна
знайти чимало загального. Початок Рагнарьоку, після того, як просурмить страж
Асгарду Хеймдаль у ріг Гьялархорн, у «Старшій Едді» описується так:
50 Хрюм зі сходу
йде,
щитоносный;
Йормунганд-змій
злісно
клубиться,
хвостом
б'є море;
орел
клекоче;
Нагльфар
пливе -
51 Муспеля військо
везе
зі сходу
корабель
по водах,
(а
кормщик - Локі),
везе
він вовка
й
плем'я чудовиськ,
і
Бюлейста брат
з
ними пливе.
Зважаючи на все, очолює рагнарьоківську
антиасівську коаліцію Локі зі своїми жахливими дітьми, не даремно в «Старшій Едді»
саме Локі зазначений керманичем Нагльфара. Та й сімейний клан Локічів досить
сильний - це здоровенний злющий вовчара Фенрір, якого із самого щенячого віку
боялися аси; це Йормунганд, Світовий Змій; це, зрештою, невільна володарка Хельхейму та Нифлхейму -
Хель Прекрасна.
Отже, корабель із мерцями й вогняне
воїнство Муспельхейму вкупі з сніжними велетнями та усякими дивовижними
породженнями різних світів, об'єдналися для того, щоби знищити асів, ванів і долучившихся
до них світлих альвів. Напевно, в антиасівську коаліцію (далі - ААК) входять і
дверги - їми занадто довго нехтували та їх надто довгий час принижували горді
мешканці небесних і напівнебесних світів, щоби дверги просто так взяли, і
пропустили таку шикарну розвагу, як помста всім і за все.
В «Пророкуванні вьольви» сказано, що
переможців у цій сутичці не буде. Практично ніхто зі старих богів та їх
підручних, так само як і старих демонів з товариством в Новий світ не
потраплять. Крім, хіба що Видара й Валі із синами Тора Моді та Магні, та
безневинно вбитих Бальдра й Хьода, які повернуться з Хельхейму. Навіть люди
будуть нові. Якщо створених асами першолюдей кликали Ясен і Верба (Аск та Ембла),
то в Новому світі імена першолюдей - Лівтрасір і Лів (Рясний життям і Життя). І
в нових першолюдей вже не треба буде вкладати життя - вони самі по собі є життєносіями.
2. Локі - жертва расових забобонів
Тепер можна перейти до особистості самого Локі, опинившогося в епіцентрі
руйнівних для світів Едди подій. Знаємо ми про нього не
дуже багато – головним чином більше погане, аніж гарне. І не дивно - адже світом правили аси, і аси ж, під час відсутності Локі, якого вони ув’язнили в печері, навряд чи схвалювали пошуки правди про свого колишнього
співгромадянина Асгарду.
Почнемо з того, що Локі не був асом, хоча його в «Старшій Едді», в епізоді про створення людей, вьольва завзято називає саме асом. Його батько - йотун Фарбауті, мати - Лаувейя (вона ж - Надь). У Локі є два брати, яких в Асгарді ми не зустрічали - Бюлейст і Хельблінді. Зважаючи на все, вони є корінними мешканцями Йотунхейма, яким
візи на відвідування Асгарду, Альвхейму та Ванахейму не світили. З'являються вони - мимохіть згадані - хіба
що в момент початку Рагнарьоку.
До Асгарду Локі потрапив у дитинстві, швидше за все - як заручник від йотунів. Те, що він виховувався з іншими дітьми асів, ще ні про
що не говорить. Всі, включно із самим Локі, знали - хто він такий і чому
він тут, в Асгарді.
Швидше за все, Локі доводилося зносити глузування та знущання як від старших асів, так і від своїх однолітків. Адже Локі був для них істотою нижчої, зневажуваної раси, що
споконвіку ворогує з Асгардом. Все це ніяк не сприяло розвитку м'якої та доброзичливої вдачі. До того ж стихією Локі був вогонь - незважаючи на його походження від племені сніжних велетнів. А вогонь - стихія зі скаженим темпераментом і
не терпить обмежень.
Виходячи з цього, стає зрозуміло - як у Локі вийшло зібрати під один прапор різних мешканців із зовсім чужорідних світів, які ніяк не могли мати спільні ідеї. Окрім, хіба що, помсти
зарозумілим і зневажливим асам, ванам та альвам. Тут Локі виявив себе як вправний дипломат і справжній інтернаціоналіст.
Отже, Локі ріс, а в процесі цього -
капостив асам-юберменшам як міг. Навіть у створенні людини він, зважаючи на
все, взяв участь винятково для створення нового головного болю богам-асам. Думаю, що не треба особливо обмовляти, що людина є
істота нісенітна, хвалькувата, егоїстична та брехлива до мозку костей. Але боги жили за принципом «ми відповідаємо за тих, кого створили», і тому допустили
розмноження й розселення людства. Можливо, по ходу справи в них були думки про тотальне знищення невдячного
натовпу, але своїх термінових проблем у асів було занадто багато,
та й десь треба було брати
бійців до бригади по відбиттю пророкованого авторитетним джерелом нападу ААК, тож подібні питання явно не обговорювалися. Та й людей розвелося занадто багато,
не ганятися ж за кожною з цих істот по норах, ярах і печерах!
Витівки Локі багато разів ставили асів на межу війни з мешканцями інших світів, та й у самому Асгарді Локі вносив свіжий струмінь розумного
хаосу в занадто правильний і
строго ранжирований побут богів. Взяти хоча б
скандал, що Локі закотив під свіжозварене пиво в Егіра, описаний в «Старшій Едді» як «Лайка Локі». Тоді словісно відгребли всі аси й асіньї, адже Локі не тільки знав всі їхні слабості та кепські звички, але
найчастіше й сам був якщо не винуватцем, то підбурювачем до порушень асами та асіньями порядку, встановленого нудними правилами асгардівського домострою. І ніхто йому не
міг навіть слова сказати. Особливо спочатку. Та й потім - на всі їхні
виправдання Локі знаходив ще більш ганебні факти з біографій богів та богинь. Взяти, наприклад, такий от маленький
уривок з «Лайки»:
Фрейя сказала:
29 З глузду з’їхав ти, Локі! -
про зло знову
навіщо ти мовиш?
Фрігг же, я думаю,
знає
прийдешнє,
хоча й мовчить
про все те.
Локі сказав:
30 Помовч краще, Фрейя! -
я знаю вірніш за всіх інших,
як ти порочна:
от аси та альви, в чудових палатах, -
і кожний
любився з тобою.
Фрейя сказала:
31 Злий ти на мову,
так брехня ця, я знаю,
до лиха тебе доведе:
розлючені аси й асіньї у гніві -
додому ти цілий не дійдеш!
Локи сказав:
32 Помовч краще, Фрейя!
оскільки ти - відьма,
та шльондра – більш розпусних немає:
коли тебе боги
із братом спіймали,
з переляку ти
пернула, Фрейя!
Після прочитання «Лайки Локі», стає ясно, що в
Асгарді в кожному із палаців шафи просто ломляться від безлічі кістяків, що ретельно там. Аж ось тут ще якась пророчиця
наплела, що діти Локі від йотунші Ангрбоди стануть джерелом всіляких нещасть і
соціальних катаклізмів. Перелякані аси одразу провели лінчування небезпечних
діточок - Йормунганда
закинули подалі в море, де він харчувався самісінькою сирою рибою, лише іноді йому потрапляли на зуб моряки; Хель Прекрасну заслали до Хельхейму, де її краса моментом зблякла (м'яко говорячи); вовченятко Фенріра посадили на зачаровану прив'язь, з якої він уже не міг зірватися та ще й застромили в пащеку меча. А після того, як Локі обурився нещадним відношенням до його нащадків, то аси з Локі обійшлися ще більш жорстоко.
Фактично, родина Локі постраждала винятково через злий наклеп, після чого як до дітей, так і до
їхнього батька було застосоване так зване «профілактичне правосуддя». Тобто - ніхто ще нічого не накоїв,
але цілком можливо, що накоїть, адже надійшов донос. Тому когось потрібно закатувати у підвалі, когось розірвати на шмаття, когось відправити
на довічну каторгу в холодні краї, когось просто вислати за 101-й кілометр. Нічого не нагадує? Не здивуюся, якщо присутні на розправі Одіна з родиною Локі аси співали осанну одноокому
тиранові та вимагали найсуворіше покарати ворога народу Локі та всіх членів родини
зрадника Батьківщини. Добре, що хоч Сігюн залишилася на волі. Одначе, хіба її життя поруч зі скуваним Локі назвеш волею?
Можна сказати, що аси так зчинили з Локі через те, що по його провині був
вбитий загальний улюбленець
Бальдр, а потім - мимовільний убивця Бальдра, Хьод. Але, якщо уважно розглянути ці фігури, то виникає кілька питань,
відповіді на які не підуть на користь ні Бальдру, ні Хьоду, ані самим асам:
- Чому в суворому Асгарді, що сповідує жорстокі принципи родоплемінної військової демократії, загальним
улюбленцем став Бальдр - істотка гарненька, м’якенька, ніжненька та й гламурна? У чому таємниця такого
приголомшливого успіху?
- Чому Хьод, будучи сліпим, таки вирішив щось кинути
в Бальдра, свідомо знаючи, що може заподіяти йому лихо? Чи не керувався Хьод таємною надією прибити супермодель асгардских подіумів? Чи не був Хьод у таємній змові з
Локі - адже, відповідно до логіки,
сліпого каліку вбивати було би просто негуманно та неетично.
Та й зрештою, хто знає – можливо, Бальдр підхопив «зоряну хворобу» і почав третирувати
навколишнє оточення вимогами особливого відношення до своєї персони, гідного мегазірки? І, можливо, Локі був найпершим гомофобом серед
північних народів Європи.
Коли Локі сховався від асів, його таки знайшли, впіймали, зв'язали.
«Локі вже нема чого було сподіватися на пощаду. Аси прийшли з
ним в одну печеру, взяли три пласких камені й поставили на ребро, пробивши в кожному по отвору. Потім захопили вони синів Локі, Валі та Нарі, або Нарві. Перетворили аси Валі на вовка, і він
розірвав у жмути Нарві, свого брата. Тоді аси взяли його кишки й прив'язали Локі до тих трьох каменів. Один упирається йому в плечі, другий - у поперек, а третій під коліна. А прив’язь ця перетворилася на залізо. Тоді Скаді взяла отруйну змію й повісила над ним, щоби отрута капала йому в обличчя. Але Сігюн, дружина його, стоїть поруч і тримає чашу під краплями отрути. Коли ж наповнюється чаша, вона
йде викинути отруту, і тим часом отрута капає йому на обличчя. Отут він рветься з такою силою, що трясеться вся земля. Ви
кличете це землетрусом. Так він буде лежати скутий до Загибелі Богів (С.Стурлусон, «Молодша Едда»)».
Зрозуміло, що настрій Локі щодо Асгарду був скоріш негативним, чим хоча б навіть нейтральним. І зрозуміло, чому аси до
повернення Локі готуються самим ретельним чином - збирають бригаду з мордоворотов-ейнхеріїв, ховають виделки подалі в скрині,
ведуть розгнуздану пропаганду серед населення Мідгарду про моторошний жах в день Рагнарьоку...
Вьольва самий початок
Рагнарьоку описує так:
46 Гру завели
Міміра діти,
кінець оголошений
рогом Гьялархорн;
Хеймдаль сурмить,
підняв він ріг,
із черепом Міміра
Одін розмовляє.
47 Тріпотить Иггдрасиль,
ясен високий,
гуде древній стовбур,
турс виривається.
48 Що ж з асами?
Що ж з альвами?
Гуде Йотунхейм,
аси на тінгу;
карлики стогнуть
перед кам'яним входом
у скелях рідних -
чи досить вам цього?
49
Гарм гавкає голосно
в Гніпахеліра,
прив'язь не витримає
вирветься Жадібний.
Їй багато чого відомо,
всі я провиджу
долі могутніх
славетних богів.
Паніка серед мешканців расовоповновартих світів очікується
мегавселенського масштабу, з обуреними та жалібными криками «За що?!» та іншими атрибутами,
характерними для гопоты, що її виловили в підворітті рішуче настроєні громадяни... А пророчиця ще й підливає гасу. Загалом, Рагнарьок, схоже - справа весела й потрібна - коли верхи не можуть, а низи
не хочуть. Одне слово - РЕВОЛЮЦІЯ!
3. Локі як архетип Хаосу
Вище ми з'ясували, що дії Локі були обумовлені не стільки природною паскудністю характеру, скільки зневажливим до нього відношенням з боку асів, ванів та інших там альвів. Так би мовити - відповідна реакція на постійний шовіністичний гніт. Вікові підвалини
соціуму Асгарду, проїдені цвіллю расових
забобонів, на ділі виявилися досить вразливими - вже якщо один маргинал може
настільки розгойдати їх, що звичний світ починає валитися. Політика апартеїду, проведена однооким тираном Одіном і його клікою «колег», що виродилися в мафіозну «родину», не витримує випробування часом. Не допомогла стримати трудові маси Мідгарду, Муспельхейму і Йотунхейму у твердій вузді навіть демонізация такого, в принципі, позитивного персонажа, як Локі. То ж так їм і треба.
До речі, якщо вже мова зайшла про демонізацію, те цю думку варто
розвити далі. Адже в цілому Локі повстав проти замшілого патріархально-тиранічного суспільно-політичного
ладу світів Едди. При всьому цьому в основу світів лягли кості та інші складові частини по-звірячому
вбитого й розчленованого асами йотуна Іміра, винного лише в тім, що він
був йотун. Попіл Імира бився в серце Локі.
В «Промовах Грімніра» «Старша Едда» про це говорить без особливих
витівок:
40 Іміра плоть
стала землею,
кров його
морем,
кості -
горами,
череп став
небом,
а волосся -
лісом.
41 З вік його Мідгард
людям був
створений
богами
благими;
з мозку його
створені були
темні хмари.
З усього вищесказаного робимо
висновок: Локі для світів Едди був тим, ким був Диявол для іудейсько-християнського світу. Тобто Локі був задекларований як батько брехні, насильства, ілюзій і хаосу. Що відрізняє класичного християнського Диявола від Локі - так це те, що Диявол цілком вільний як у місці свого перебування (Пекло), так і може (з
деякими застереженнями) відвідувати світ людей. Локі ж цього позбавлений.
Локі - в'язень. Тут більше підходить
аналогія Локі із Прометеєм: обидва вони - титани, обидва були прикуті до скелі вищим керівництвом свого світу й обох катує дика хижа тварина.
Головне розходження в тому, що у Прометея не було вірної Сігюн, що могла б хоч якось, але полегшити страждання. І,
до того ж, Прометей був позбавлений надії на
звільнення, тоді як Локі ще порве свої ланцюги,
розправить плечі й встане до кермового весла Нагльфара (крейсер «Аврора» з Муспельхейму, Валхалла - Зимовий палац?!).
Локі рулить!
Локі, як Творець Рагнарьоку, сам став Рагнарьоком - уособленням Хаосу, прийдешнього на зміну існуючому
Порядку. Але, на відміну від християнського Диявола, Локі є не еманацією та квінтесенцією Всесвітнього Зла, а відправною крапкою
Змін, що ведуть до реформації світу, і без яких світ перетворився би на смердюче болото зі
стоячою водою застарілих понять та окостенілих традицій, що отруюють Всесвіт своїми повзучими міазмами.
У цьому - найбільший гуманізм, властивий скандинавській релігії. Не даремно ж ріка, утворена слиною з пащеки зв'язаного Фенріра, сина Локі, іменується Вон, що в перекладі означає - Надія.
Надія на Рагнарьок і Новий світ, вільний від
недоліків Старого.
Heіl Lokі!